ПРАКТИЧНА РОБОТА № 3
Тема Використання браузера Internet Explorer для роботи в системі WWW
Мета Робота призначена для знайомства з можливостями браузера Internet Explorer (v.6), що входить до складу Windows XP. Зокрема, розглядаються пошукові засоби, механізм закладок, робота з документами в автономному режимі.
ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
Загальні відомості про World Wide Web і URL-адреси
World Wide Web (Всесвітня Павутина) — це інтерактивна мультимедійна система комунікацій у Internet, що заснована на використанні гіпертекстової технології. Ще її називають WWW, W3 або Web (Павутина). На сьогодні це найпопулярніша система в Internet, що динамічно розвивається.
У системі World Wide Web можна в реальному часі звертатися до гіпертекстових документів, які містять текст, графіку, фотографії, аудіо- і відеозаписи.
Гіпертекстові документи — це електронні документи, що підготовлені мовою розмітки гіпертексту HTML (HyperText Markup Language). Їх також називають HTML-документами або Web-документами. Такі документи є текстовими документами, що містять спеціальні коди або мітки (теги).
Комп'ютери, що використовуються для зберігання, організації та пересилання HTML-документів, називають Web-серверами. Для перегляду таких документів призначені спеціальні програми — клієнт-програми Web або браузери. Такі програми при відкритті HTML-документа обробляють коди, що містяться в ньому, і відображають текст документа відповідно до отриманих інструкцій.
Звернення до гіпертекстових документів, а також інших ресурсів, здійснюється за допомогою електронних покажчиків — гіперпосилань (при активізації гіперпосилання на сервер надсилається певна команда). Унікальна можливість Web полягає в тому, що автори гіпертекстових документів можуть організовувати посилання на документи, створені іншими авторами на інших Web-серверах.
Посилання у Web-документах для зв'язку з ресурсами, на які вони вказують, використовують універсальні адреси, що називаються URL (Uniform Resource Locators — уніфіковані покажчики ресурсів). URL-адреси містять інформацію про те, де розміщується відповідний ресурс і як до нього звернутися.
URL-адреса має такий формат:<protocol>://<host>/<url-path>, де
<protocol> визначає тип ресурсу або яким мережним протоколом треба скористатися для доступу до нього;
<host> — доменне ім'я або IP-адреса сервера;
<url-path> — шлях до файлу.
Зокрема, початок URL-адреси може мати такий вигляд:
http:// — для звертання до Web-серверів;
ftp:// — для звертання до FTP-архівів;
gopher:// — для звертання до Gopher-серверів (попередників Web-серверів);
telnet:// — для запуску сеансу Telnet, протягом якогоможна управляти віддаленою машиною;
wais:// — для пошуку інформації в базах даних системиWAIS (останнім часом використовується рідко);
news:// — для перегляду новин UseNet;
mailto:// — для передачі електронної пошти;
file:// — вказує на файл, розташований на жорсткомудиску комп'ютера користувача.
Запуск Internet Explorer і будова вікна програми
Браузер можна запустити різними способами. При роботі в Windows найпростіші з них — клацнути на значку браузера на робочому столі або вибрати його в головному меню.
При правильному настроюванні мережного програмного забезпечення браузер, діючи за сценарієм, встановлює (через локальну мережу або модем) канал зв'язку з Internet, далі він звертається до так званої домашньої сторінки і завантажує її. На цьому робота за сценарієм закінчується і користувач може приступити до роботи у Web.
Домашня сторінка (вихідна, основна, Home page) — це Web-документ, що автоматично завантажується відразу після запуску браузера; його адресу можна змінити при настроюванні браузера.
Щоб задати домашню сторінку, потрібно в меню Сервис вибрати команду Свойства обозревателя, перейти на вкладку Общие, в поле Адрес ввести URL сторінки і натиснути кнопку ОК.
Утворюваний під час запуску браузера канал зв'язку з Internet є загальним ресурсом: він не належить якійсь певній програмі й одночасно може використовуватися іншими прогр...
